Зараз ви стоїте біля Харківської консерваторії – місця, де десятиліттями народжувалася музика та плекалися таланти молоді. Для багатьох харківських родин це місце було символом культури, розвитку й мрій про майбутнє. Під час війни подібні культурні осередки ставали не лише простором мистецтва, а й невидимою фортецею – тим, що тримало людей, давало сенс і нагадувало, що навіть у темряві продовжує звучати життя.